Роками ми влаштовували своє гніздо на даху оселі. Солом’яний дах пахнув хлібом, теплом родини. Селитися можно було лише там, де жили щасливі люди, де панувала любов і добробут.
Але люди вважали, що усе це приносимо саме ми, лелеки=) Наївні… Ні, ми обирали будинок, де можна було безпечно виростити своїх пташенят, і тоді жили поруч, із трепетом охороняючи від неприємностей свої родини — люди і лелеки. Читать далее Коли прилітають лелеки
